ДЕНЬ СОБОРНОСТІ
Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871
Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.
Січень в українському історичному календарі багатий на події, найрельєфнішими з яких є День пам'яті Героїв Крут та День Соборності України. Ці дві події не лише близькі за часом здійснення, але органічно поєднані за змістом. Державність і соборність – явища взаємопов'язані, взаємообумовлені. Держава об'єднує народ, об'єднаний народ тримає державу, розбудовує її, забезпечує її процвітання, бо це його дім. «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля», писав Тарас Шевченко. В творі «Самостійна Україна» Міхновський окреслив наш політичний ідеал: «Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна…»
В 1917 році навесні почалась Українська революція, яка завершилась проголошенням Української Народної Республіки. Але більшовицька Росія не визнала права українців на самостійне життя і пішла війною. Яскравим прикладом патріотизму, героїзму та жертовності в боротьбі за молоду Українську державу стали крутянці.
1 листопада 1918 року почалось повстання у Львові, яке завершилося проголошенням ЗУНР. Як би не складалась історія, які б різні держави не панували на українських землях, і західняки, і наддніпрянці себе ідентифікували як українці, як єдиний народ. Акт Злуки 22 січня 1919 року про це переконливо засвідчив. Пам'ять про ці події є важливою для сучасних українців, бо засвідчує актуальність таких суспільних цінностей як державність та соборність. Ця пам'ять показує хто ми, що для нас має значення, хто для нас є героями, що допомогло українцям зберегти себе як націю, як єдиний народ, незважаючи на всі лихоліття. Без держави народ не може бути суверенним, не може створити оптимальні умови для свого розвитку. Однак і держава не втримається, якщо народ, нація не будуть об'єднані, монолітні.
Що ж є головною об'єднуючою силою? Вчені вважають, що націю об'єднують мова,культура,історія, територія, спільне походження, національна самосвідомість, релігія, спільні економічні інтереси.
Григорій Сковорода писав про пізнання себе через свій народ. Він транслює світові сьогодні основні цінності українського національного світогляду: Бога, любов, віру, свободу, споріднену працю, щастя. В нашій ментальності немає агресії, апетиту до чужих територій, поневолення, зверхності до інших народів.
А яке потужне джерело національного самопізнання - українська пісня, що дає можливість доторкнутися серцем до найсокровеннішого і вічного.
Отже, наша історія, наша культура – це те, що нас об'єднує, що формує нашу національну свідомість, без якої важко вистояти і бути нацією, народом.
Сучасна війна Московії з Україною, з українським народом загострила усвідомлення цінності національної держави, згуртувала суспільство, народ в боротьбі з ворогом. Захист України – велика солідарна справа всіх українців. Чим дорожче ми платимо за свою незалежність, територіальну цілісність і суверенітет, тим активніше формується національна свідомість, громадянськість, патріотизм, соборність українців.
Це війна за наше майбутнє, за право бути господарем на власній землі, за українську культуру, за справедливу, не спотворену історію.
