Єврейська синагога в Гримайлові

Єврейська громада в Гримайлові існувала з перших років заснування містечка. Уже в середині XVIII століття тут мешкало кількасот євреїв, які займалися ремеслами, торгівлею та вели активне релігійне та культурне життя.

На фото: Сучасний вигляд синагоги (2025 р.)

У XVIII столітті громада збудувала власну синагогу, яка стала духовним і освітнім центром. У ній молилися, навчали дітей, святкували головні юдейські свята. Перший відомий рабин — Йосиф Брандріс (Brandriss Joseph), згадується у 1858 році.

На початку ХХ століття євреї становили більшість населення Гримайлова — понад 60%. З містечка походило багато видатних особистостей єврейського походження (Д. Кахане, У. Гейзманн, Ю. Гюбнер та ін.)

Після приходу німецьких військ у липні 1941 р. в Гримайлові розпочалися масові переслідування євреїв. Уже 5–7 липня 1941 року окупаційна влада за участі окупаційної влади організували погром, під час якого було вбито близько 450 осіб.

Під час голокосту (1941-43 рр.) більшість євреїв Гримайлова було знищено. Солдати німецької дивізії "Вікінг" спалили синагогу разом з 20 єврями в середині будівлі.

На фото: Солдати німецької дивізії "Вікінг" спалюють синагогу (1942 р.)

Восени 1941 р. нацистські окупанти створили єврейський трудовий табір, у якому утримувалося приблизно 3 500 людей. У жовтні 1942 року частину в’язнів депортували до табору смерті Белжець (Польща), а решту розмістили у Гримайлові та сусідньому Скалаті. Приблизно 300 осіб утримували у будівлі школи на ринковій площі.

24 січня 1943 року табір у Гримайлові було ліквідовано, а його в’язнів відправлено до інших концтаборів. Лише близько 300 євреїв із усієї громади зуміли вижити. 

Сьогодні образ синагоги зберігається лише на старих світлинах та в архівних описах — як символ знищеного, але не забутого світу гримайлівських євреїв.

На фото: Памятний напис про євреїв Гримайлова в колишньому таборі смерті Блжець (Польща).

Цю публікацію створено в межах грантової програми “Згуртованість через культуру”, яка впроваджується Українським культурним фондом та фінансується Швейцарсько-українським проєктом “Згуртованість та регіональний розвиток України”, UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.