Каплиця-усипальниця родини Козєбродзьких у с. Глібів
Каплиця-усписальниця родини Болести-Козєбродських в с. Глібів,головний вхід (2025 р.)
Серед спокійних краєвидів села Глібів стоїть мовчазний свідок історії — каплиця-усипальниця родини Козєбродзьких, шляхетної польської династії, що володіла селом у 19 столітті. Ця невелика, але колись вишукана споруда поєднує у собі трагізм долі, архітектурну елегантність і відлуння минулих епох.
Історія родини та створення каплиці
У середині 19 століття Глібів перейшов у власність Фелікса (Щенсного) Козєбродзького, відомого громадського та політичного діяча, який відрізнявся толерантністю і намагався налагодити співпрацю між поляками та українцями. Саме за його володіння тут була збудована родинна каплиця-усипальниця, де пізніше знайшли спочинок сім членів родини: сам Фелікс, його дружина Ольга, діти Тадеуш, Людвік, Ян, Антоній і немовля.
Граф Фелікс Щенсни Козєбродський з дружиною Ольгою (архівне фото)
Архівні відомості дозволяють припустити, що каплиця постала на межі 19-20 століть, оскільки останні поховання в ній датуються 1931 роком.
Архітектура святині
Каплиця зведена у вигляді невеликої базиліки з півкруглою апсидою, виконаної з червоної цегли, частково облицьованої тесаним каменем. Її підземелля слугувало родинною криптою, де розміщувалися домовини.
Каплиця-усписальниця родини Болести-Козєбродських в с. Глібів, вхід в гробовець (2025 р.)
Фасад прикрашений трикутним фронтоном із круглим вікном, а головний вхід має напівкруглу арку, обрамлену декоративним порталом. Стіни колись були потиньковані, дах двосхилий, вкритий бляхою. Через вузькі напівциркульні вікна всередину проникало м’яке світло, створюючи атмосферу тиші й молитви.
Каплиця-усписальниця родини Болести-Козєбродських в с. Глібів, передній фасад (2025 р.)
Сьогодні частина тиньку зруйнована, двері втрачено, але навіть у руїнах каплиця зберігає свою гідність і красу.
Події, що змінили долю святині
Осінь 1939 року стала трагічною віхою для Глібова. Після вступу радянських військ у каплиці влаштували склад паливно-мастильних матеріалів, а останки родини Козєбродзьких було винесено з крипти й безжально викинуто серед кущів бузини. Відтоді споруда втратила своє сакральне призначення й поступово занепала.
Каплиця-усписальниця родини Болести-Козєбродських в с. Глібів, гробовець (2025 р.)
Водночас пам’ять про родину жила серед мешканців. У 1938 році, за рік до трагічних подій, у Глібові освятили новий Народний дім імені Фелікса (Щенсного) Козєбродзького на знак пошани до його діяльності. Під час урочистостей тут відбулася перша Меса у новозбудованому костелі, що символізувала духовне відродження громади.
Каплиця сьогодні
Нині каплиця-усипальниця Козєбродзьких стоїть у стані тихої руїни. Обвалений тиньк, пророслі мохом камені, віконні арки, крізь які пробивається світло, — усе це створює враження зупиненого часу. Для відвідувачів вона є місцем пам’яті, що нагадує про минущість людського життя, але й про незнищенність пам’яті.
Каплиця-усписальниця родини Болести-Козєбродських в с. Глібів, інтер'єр каплиці (2025 р.)
Хоч відновлення цієї святині малоймовірне, її історія залишається важливою частиною культурної спадщини Глібова.
Цю публікацію створено в межах грантової програми “Згуртованість через культуру”, яка впроваджується Українським культурним фондом та фінансується Швейцарсько-українським проєктом “Згуртованість та регіональний розвиток України”, UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.
